- керуючий
- —————————————————————————————керу́ючий 1прикметниктой, що здійснює керування—————————————————————————————керу́ючий 2іменник чоловічого роду, істотакерівник
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
керуючий — I а, е. Дієприкм. акт. теп. ч. до керувати. Керуючий справами. II ого, ч. Той, хто керує якоюсь установою, організацією, відділом тощо … Український тлумачний словник
єпіскоп — керуючий єпархією, тобто церковною областю … Зведений словник застарілих та маловживаних слів
кербуд — а, ч. 1) Керуючий будинком (будинками) – керуючий установою, яка забезпечує експлуатацію житлових будинків. 2) В Росії до 1917 р. – довірена особа власника будинку, яка забезпечувала умови проживання в ньому … Український тлумачний словник
керсправами — невідм., ч. і ж., розм. Керуючий справами – одна з адміністративно службових посад … Український тлумачний словник
модифікатор — а, ч. 1) Пристрій, який змінює роботу, дію машини. 2) Речовина, що додається до розплавленого металу для поліпшення його механічних властивостей. 3) У системах обробки інформації – керуючий параметр команди. •• Модифіка/тор адре/си адресна… … Український тлумачний словник
радіомаркер — а, ч. Керуючий пристрій, забезпечений радіопередавачем, що служить для маркірування (позначення) пунктів на повітряних трасах і в зонах аеродромів … Український тлумачний словник
тріод — а, ч. 1) Триелектродна електронна лампа, в якій є катод, анод і керуючий електрод. 2) Трьохелектродний напівпровідниковий прилад (транзистор); функціонально – аналог триелектродної електронної лампи … Український тлумачний словник